мелод

  • 41гуцулка — I див. гуцули. II и, ж., розм. 1) Гуцульська мелодія до танцю. || Танець, що виконується під таку мелодію. 2) Чоловіча вишита сорочка зі стоячим коміром …

    Український тлумачний словник

  • 42димінуція — ї, ж., муз. 1) В мензуральній нотації – пропорційне зменшення тривалостей на 1/2, 1/3, 1/4. 2) Те саме, що зменшення 2). 3) Загальне позначення орнаментальних мелодійних прикрас, пов язаних з поділом основних тонів мелодії …

    Український тлумачний словник

  • 43канон — у, ч. 1) церк. Правило чи догмат із питань віри або виконання релігійних обрядів і т. ін., установлені найвищою церковною владою як закон. 2) перен., книжн. Твердо встановлене правило, усталена норма. 3) церк. Список, зібрання релігійних книг,… …

    Український тлумачний словник

  • 44кантилена — и, ж. 1) Співуча мелодія; наспівність, мелодійність музичного твору, співацького голосу, виконання. 2) У середні віки в західноєвропейських країнах – невелика ліро епічна пісня …

    Український тлумачний словник

  • 45контрапункт — у, ч., муз. 1) Те саме, що поліфонія. 2) Відділ теорії музики, присвячений вивченню поліфонії. 3) Мелодія, яка звучить одночасно з темою, у фузі – протискладення. 4) Одночасне поєднання двох або кількох самостійних голосів (мелодій) …

    Український тлумачний словник

  • 46крутий — а/, е/. 1) Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку… …

    Український тлумачний словник

  • 47мелодичний — а, е. 1) спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.). •• Мелоди/чний мажо/р різновид мажорного ладу, який відрізняється від натурального мажору пониженими на півтон VI і VIII ступенями. Мелоди/чний міно/р різновид мінорного ладу, який відрізняється від… …

    Український тлумачний словник

  • 48мелопея — ї, ж. 1) У Стародавній Греції – складання музики, мелодії. 2) У давньогрецькій теорії музики – розділ гармоніки , що висвітлює участь елементів музики у музиці в цілому. 3) В епоху пізнього Відродження – вчення про мелодію як розділ теорії… …

    Український тлумачний словник

  • 49модус — у, ч. 1) лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної та кількісної характеристик посилок. 2) філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. 3) Вид, прояв, різновидність, норма. •• Мо/дус… …

    Український тлумачний словник

  • 50невма — и, ж., муз. 1) Вид музичного запису, що передував сучасній нотації; використовували для запису вокальної музики, вказуючи на напрям руху мелодії і не визначаючи її точного, висотного положення. 2) У середньовічній теорії музики: один звук;… …

    Український тлумачний словник