супротивник
49поєдинок — нку, ч. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. || Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін. || Те саме, що дуель 1). || Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях. Поєдинок боксерів.… …
50потрощити — рощу/, ро/щиш, док., перех., розм. 1) З силою розламати, розбити на частини (часто все чи багато чого небудь); розтрощити. || безос. || Розчавити, роздробити (перев. що небудь крихке, ламке). || безос. 2) Побити, повбивати всіх чи багатьох… …
51сарацини — ів, мн. (одн. сараци/н, а, ч.; сараци/нка, и, ж.), іст. Давня назва мусульманських народів (арабів, турків і т. ін.), прийнята у європейців. || сараци/н, збірн. Ці народи як супротивник на війні …
52сперечник — а, ч., рідко. 1) Те саме, що сперечальник. 2) Те саме, що супротивник …
53супорник — а, ч., зах. Супротивник, суперник …
54супостат — а, ч., заст. 1) Ворог, недруг, супротивник. 2) лайл. Негідник, мерзотник …
55супротивець — вця, ч., діал. Суперник, супротивник …
56супротивний — а, е. 1) Розташований навпроти кого , чого небудь; протилежний. 2) Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3) Який докорінно відрізняється від кого , чого небудь; несумісний з чимсь. || Який захищає інтереси, протилежні чиїм небудь; ворожий… …
57супротивництво — а, с. Протистояння, змагання, боротьба супротивників …
58супротивниця — і. Жін. до супротивник …
59терор — у, ч. 1) Найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення. 2) Надмірна жорстокість стосовно до кого небудь; залякування …
60шлем — I а, ч., розм., рідко. Те саме, що шолом. II у, ч., карт. Становище, коли супротивник одержує менше належної кількості взяток. Призначити шлем. •• Вели/кий шлем становище, за якого супротивникові не дано жодної взятки. Мали/й шлем становище, за… …
61враг — I. ВРАГ ВРАГ, недоброжелатель, неприятель, противник, высок. недруг, устар. ворог, устар. недоброхот, устар. супротивник ВРАЖЕСКИЙ, враждебный, неприятельский, устар. вражий II. вражда …
62двобій — (боротьба двох супротивників), поєдинок, герць …
63поєдинок — I (бій сам на сам між двома супротивниками, зазв. за викликом одного з них), двобій, єдиноборство, одноборство, герць; дуель (бій за викликом одного із супротивників із застосуванням зброї) II ▶ див. боротьба, суперечка …
64суперник — (той, хто прагне / може перемогти, перевершити кого н. у чомусь; один з учасників спортивного змагання), супротивник (у двобої, бійці тощо), конкурент; опонент (у полеміці); антогоніст (непримиренний) …
